Розробка циклу уроків з теми «Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій

наприкінці ХVІІІ – у першій третині ХІХ століть»     (9 клас)

Тема уроку: Включення українських земель до складу Російської імперії.

            Мета:

           Формувати в учнів знання про адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ - на поч. ХІХ ст.,

 охарактеризувати  соціальне й національне становище          українського народу.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

розвивати уміння працювати з документами, картами,         

 Розвивати  уміння роботи з картою, схемами, таблицями, історичними термінами, навики аналізу, узагальнення, вміння робити  висновки,висловлювати свою точку зору;   

            Виховувати патріотичні почуття, формувати громадянську позицію.

            Основні поняття: інтеграція, уніфікація, бюрократизація, денаціонапізація, міграція.

            Обладнання: підручник для 9 класу Ф. Г. Турченко, В. М. Мороко «Історія України», карта «Українські землі у складі Російської імперії в ХІХ ст.»,

картки з документами, завданнями, «Україна: історія» О. Субтельного.

            Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

                           Хід уроку                                                            І.Організація класу.

Поділ  учнів на 4 групи.

            Завдання  1 групі:  опрацювати  питання про адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Росії на поч. ХІХ ст.

            Завдання  2 групі:  вивчити питання про чисельність населення та його етнічний склад.

            Завдання  З групі: опрацювати  питання про національне та соціальне становище українців.

            Завдання  4 групі:  вивчити питання про  повсякденне життя українців у складі Російської імперії.

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда за запитаннями:

1. До складу яких держав були включені українські землі, що належали Речі Посполитій  до  поділів?

2. Які землі були включені до складу Росії після російсько-турецьких воєн другої половини ХVІІІ ст.?

3. Між якими державами були поділені українські землі на початку ХІХ ст.?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

            Учитель:  Від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.  український народ  перебував під владою двох імперій:  80 % його опинилися під владою Російської імперії, решта (20 %)  населяли Австрійську імперію Габсбургів.

Російська та Австрійська імпері'і' являли собою величезні територіальні конгломерати, чиспенне населення яких складалося з різних за

етнічними й культурними витоками народів. Не даремно Австрійську імперію називали «клаптиковою імперією»,

а Російську – ще й «тюрмою народів», тому що населення у ній підлягало жорсткій денаціоналізації. Російська імперія була однією з найбільших у світі.

Ніде бюрократія не була настільки деспотичною, а народ безправним, як у Росії.

ІV. Сприйняття навчального матеріалу.

Робота в групах: на опрацювання завдань групам відводиться 7 хв.

            1 група. За допомогою карти на с.30 підручника й додаткового матеріалу опрацювати питання 
«Адміністративно-територіальний поділ українських земель›› і виконати завдання.

Додаткова інформація:

-         На чолі генерал-губернаторств стояли військові генерал-губернатори, які мали майже необмежену владу.

-          Губернське управління здійснювалося за допомогою станових органів  дворянських зборів на чолі з предводителями дворянства.

-         Губернії поділялися на повіти, на чолі яких стояли справники.

-          Судова та адміністративна влада над кріпаками перебувала в руках поміщиків.

Завдання:  1. Визначте адміністративно-територіальний устрій і регіональний розподіл українських земель у складі Російської імперії 
в першій половині ХІХ ст.. Відшукайте ці землі на карті.

2. З якою метою, на ваш погляд,  російський уряд запровадив такий адміністративно-територіальний устрій українських земель?

            2  група.  За допомогою таблиці та додаткового матеріалу опрацювати питання «Чисельність населення та його етнічний склад»
 і виконати завдання.

Додаткова інформація

- Наприкінці ХVІІІ  ст. прискорюється процес зростання населення в Україні, кількість українців перевищувала 11 млн чол. 

- Під владою Російської імперіі проживало 8,2 млн. т.. Українців.

- Російський уряд сприяв переселенню різних верств населення на територію України (особливо росіян та євреїв).

- Усі переселенці на Південь України на 30 років звільнялися від податків і цілком від військової служби.

Завдання: 

1. Зробіть висновки щодо чисельності населення на території Наддніпрянської України, яка перебувала під владою Російської імперії, та його етнічний склад.

2. Яку міграційну політику провадив російський уряд на українських землях?

3. Чому, на ваш погляд,  російський уряд сприяв переселенню представників інших національностей на територію Украіни?

            3 група. За допомогою додаткового джерела інформації опрацювати питання «Національне та соціальне становище українців» і виконати завдання.

Із праці О. Субтельного «Україна: історія»

            «…Українці, або «малороси››, повинні втратити свої відмітні риси й стати «справжніми росіянами». Відтак  політика уряду, 
спрямована на прискорення цього «природного» процесу, провадилася аж до самого розпаду імперії.                                                                                                                                      

            Конкретною й повсюдною ознакою імперської присутності на Україні була армія. Її численні залоги й форти були поширені по всій країні,
 а її командири обкладали населення обтяжливими повинностями. Найстрашнішою військовою повинністю був призов до армії, впроваджений на Україні 1797 року. …
Термін служби становив 25 років. Через нелюдську муштру й часті війни такий термін вважали рівносильним смертному вироку.   

            ...Україну було розділено на дев’ять губерній, які складали три окремі регіони. ...Ієрархія урядників, котрі правили в цих адміністративних
 одиницях, була однаковою в усій імперії.  За соціальним походженням члени адміністрації, котра здійснювала щоденне управління в Україні, переважно

були бюрократизованими дворянами. Найвищі посади звичайно обіймали урядовці із впливових аристократичних родів, у той час як посади середнього рівня 
обіймали середні дворяни. Скромні пости діловодів і писарів були сферою міщан та синів священиків. (Субтельний О. Україна: історія. – К: Либідь, 1991. – С. 187-188).

Завдання:

- Охарактеризуйте національне і соціальне становище українців під владою Російської імперії.

            4 група. Проаналізувавши  текст підручника (с.32 – 35), опрацювати питання «Основні ознаки повсякденного життя українців» і дати відповіді на запитання: 

1. Як змінилося життя українців на початку ХІХ ст. ?

2. Які фактори свідчать про те, що життя селян та міщан набуває  буржуазних ознак? Свою думку обґрунтуйте.

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота з визначення понять: 

Складові політики Російської імперії на українських землях:

• Інтеграція
• Уніфікація
• Бюрократизація
• Денаціоналізація

VІ. Домашне завдання: опрацювати відповідний матеріал підручника

9 клас

Тема уроку: Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні

Мета:

 Формувати в учнів знання про початок національного відродження в Наддніпрянській Україні, яка перебувала під вла­дою Росії,

наприкінці XVIII – на початку XIX ст.., а саме – про розгортання суспільно-політичного руху та заходи щодо відновлен­ня автономії України.

Розвивати уміння працювати з істо­ричними джерелами, схемами, таблицями, вміти аналізувати й систематизувати матеріал, виділяти головне,

висловлювати свою думку.

Виховувати  патріотичні почуття, на прикладах національно-визвольної боротьби здійснювати громадянське виховання.

Основні поняття: суспільно-політичний рух, національне відродження, національна ідея, автономія, «Історія Русів».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник Ф. Г. Турченко, В.М. Мороко,  карта України, роздавальні картки з документами, 

«Ілюстрована історія України» М. С. Грушевського, «Україна: історія» О. Субтельного.

                              Хід уроку

1. Організація класу.
2.  Актуалізація опорних знань.

Робота з документом. Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України»

Учитель читає вголос: «...У Східній Україні, задніпрянській, ...змосковщилося все, що підіймалося над масою народною.

Стара книжна мова вимерла, на московську перейшла. Слово народне жило тільки серед просто­го народу та ...

серед нижчого духовенства, попів та дяків-бакалярів, ледве видно й самітно. Маса народна, придавлена кріпацькою нево­лею, лежала мовчазною,

нерухомою, мертвою, і здавалося, що вже не встане - прийшов останній кінець українському життю, як сумно співав наш великий поет (Т. Шевченко)...

Заснула Вкраїна,

Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла,

В калюжі, в болоті серце прогноїла

І в дупло холодне гадюк напустила,

А дітям надію в степу оддала.

А надію... вітер по полю розвіяв,

Хвиля морем рознесла.

Не видко було, що під тим попелом минулого, під цвіллю сучас­ного лежать здорові, могутні зерна народного життя й починають

проростати тихо й непомітно». (Грушевський М .Ілюстрована іс­торія України.-— К.: Наукова думка, 1992. - С. 441)

Питання класу:

1. Поясніть, що мав на увазі М. Грушевський, вживаючи слова «попіл минулого» та «цвіль сучасного».
2. Як ви думаєте, що то за «зерна народного життя», що «почина­ють проростати тихо й непомітно»? Які були підстави у М. Гру­шевського так стверджувати?
3. Пригадайте, яким було становище українців під владою Росії.
4. Яку політику провадив Російський уряд щодо України? На яких принципах вона була заснована?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель: Серед українського населення, серед заможних освічених людей, яким  була небайдужа доля України, зростає невдоволення таким стано­вищем.

Починається пошук нових шляхів суспільного розвитку. На Вкраїні розгортається суспільно-політичний рух, учасники якого висувають ідеї певних змін

в житті суспільства і спрямову­ють свою діяльність на їх досягнення.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота над поняттями

Українська національна ідея - усвідомлення українцями себе як окремої нації, народу з власною історією, мовою, культурою, власними ідеями,

поглядами на майбутнє України. Складові частини української національної ідеї:

• розуміння того, що мова - одна з головних складових станов­лення української нації;
• пробудження національної гідності українців, національної са­мосвідомості, українського патріотизму;
• перетворення етнічної спільності в політично свідому націю; усвідомлення українцями необхідності національного відро­дження, створення власної держави;
• пошук шляхів ліквідації національного гноблення й відновлен­ня української державності.

Нація - це історична спільнота людей, з’єднана територією, мовою, особливостями культури, світогляду, економічноми зв’язками, усвідомленням спільної історії і спільної історичної мети.

Робота в групах. Учні діляться на 2 групи с завданнями опрацювати матеріал підручника за темами «Діяльність гуртку у Новгород-Сіверському»

і «Політичний портрет Василія Капніста»

Завдання 1 групі: 1. Хто входив до складу Новгород-Сіверського гуртка? Які цілі во­ни перед собою ставили?

2. Який внесок зробив Новгород-Сіверський гурток в український національно-визвольний рух?

Завдання 2 групі: 1. З якою метою В. Капніст здійснив поїздку до Прусії? Чому для вирішення українського питання він вирішив звернутися до уряду іпоземної держави?

2.  Який внесок зробив Василь Капніст в український національ­но-визвольний рух?

Розповідь учителя щодо появи видатних творів, які започаткували національне відродження у Наддніпрянській Україні – «Історії Русів» (автор невідомий),  

«Енеїда» І. Котляревського та «Тарас Бульба» М. Гоголя. У процесі розповіді учителя учні записують до зошита основні ідеї «Історії Русів» і тематику

«Енеїди» і «Тараса Бульби».

Робота з документами.

Учні мають ознайомитися з документами і виконати завдання. Із праці О. Субтельного «Україна: історія»

«Історія Русів»... являла собою скоріше політичний трактат, ніж наукову працю. Вона сміливо прославляла й романтизувала козацьку

минувшину, і хоч автор не виступав за негайну незалеж­ність України, він вбачав в українцях окремий від росіян народ і закликав надати

йому певну форму самоврядування. Його героя­ми були Хмельницький і, що важливо, непокірний Полуботок, який повстав проти Петра І.

Він також доводив, що Україна, а не Росія є прямою спадкоємницею Київської Русі. «Історія Русів» сповнена почуття національної гідності...

Автор стверджує, що правда й справедливість є наріжними каменями кожної політичної системи, а захист життя, свободи та власності є

невід'ємним пра­вом усіх людей». (Субтельний О. Україна: історія. - К.: Либідь, 1991.- С. 204-205)

Завдання: 1. Яке значення мала поява «Історії Русів» для розвитку націо­нально-визвольного руху на українських землях?

2.Як ви думаєте, чому автор «Історії Русів» залишився невідомим?

1. Чи залишаються актуальними ідеї цього твору на сьогоднішній день? Відповідь обґрунтуйте.    Із висловлювання М. С. Грушевського про «Енеїду» «Енеїда» Котляревського... була першою книжкою, яка незви­чайно високо підняла в очах українського громадянства народне українське слово, а заразом своїми образами минулої козацької слави і гіркого сучасного життя відкрила широку дорогу осьому заінтересуванню народним життям серед українського громадян­ства» . (Грушевський М. Ілюстрована історія України. - К.: Нау­кова думка, 1992. - С. 448)

Завдання: 1. Як Грушевський визначає значення появи «Енеїди» Котля­ревського для України?

                   2. Яке, на ваш погляд, значення цього твору?

Розповідь учителя  щодо ролі Слобожанщини у початку національно-культурного відродження, 

відкриття Харківського університету у 1805 році. Супроводжується записами учнів у зошитах основних прикладів національно-культурного

відродження на Слобожанщині на початку ХІХ ст.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Характеристика нових понять, термінів, імен методом «Мікрофон»:

• Українська національна ідея
• Нація
• Новгород-Сіверський гурток
• Василій Капніст
• «Історія Русів»
• «Енеїда»
• «Тарас Бульба»
• Василій Каразін
• «Харківські романтики»
• «Український вісник»

 VІ. Домашнє завдання: Опрацювати відповідний матеріал підручника - параграф 6, відповісти на питання на с.58.

9 клас

Тема уроку: Українське національне відродження у західноукраїнських землях.

Мета:

            Розглянути передумови пробудження національного життя і поширення української національної ідеї на західноукраїнських землях 
наприкінці ХVIII -на початку ХІХ ст., а також охарактеризувати діяльність товариств греко-католицьких священиків та «Руської трійці››;                                                                                                             

            Розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, самостійно опрацьовувати історичні документи, вміти аналізувати матеріал, 
 робити висновки, узагальнювати, висловлювати свою точку зору;                   

            Виховувати  патріотичні почуття та громадянські риси  на прикладах діяльності товариств греко-католицьких священиків та «Руської трійці»

            Основні поняття: ідеї  Просвітництва, греко-католицька церква, «Руська трійця››, альманах «Русалка Дністровая».

            Обладнання: історичні документи, ілюстрації, портрети діячів національного руху.

            Тип уроку: семінарське заняття.

                                                 Хід уроку

І. Організаційний момент

Клас заздалегідь отримав питання для самостійного опрацювання із залученням додаткових джерел:

1. Обставини поширення національної ідеї у середовищі греко-католицьких священників.
2. Діяльність гуртків греко-католицьких священників.
3. «Руська трійця».
4. Альманах «Русалка Дністровая».

Рекомендована література:

1. Грушевський М. С. Ілюстрована історія України /М. С. Грушевський. - К.: Нау­кова думка, 1992. -  649 с.

2.     Субтельний О. Україна: історія /О. Субтельний.- К: Либідь, 1991. – 512 с.

3. Турченко Ф.Г. Історія України: підручник для 9 класів загальноосвітніх шкіл / Ф.Г. Турченко, В.М. Мороко. – К.: Генеза, 2009. – 352 с.

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1. Коли, у яких умовах  розпочинається національне відродження на землях Наддніпрянщини ?

2. Пригадайте, коли і як виникає Українська греко-католицька церква?

3.Назвіть основні ідеї Просвітництва.

4. Як життя Західної України було модернізоване за часів Марії-Терезії і Йосифа ІІ?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

            Учитель: У Західній Україні, так само, як і в Наддніпрянській, розпочинається рух українського народу за відродження своїх звичаїв,
 традицій, своєї мови, прав, тобто національне відродження. Передумови для культурного відродження створили модернізаційні реформи Габсбургів. 
У краї збільшилася кількість української інтелігенції, яка почала замислюватися над минулим і майбутнім українського народу, його сучасним становищем. 

            Клас отримує проблемне завдання: «Виділити суттєві ознаки національного відродження у Наддніпрянщині та на 
Західній Україні, порівняти, назвати схожі та особливі риси. Порівняти також із сучасним періодом національного розвитку України».

4. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.             

1.Обставини поширення національної ідеї у середовищі греко-католицьких священників.

• Повідомлення учня
• Питання доповідачу, його відповіді     
• Запитання учителя: Чому саме греко-католицьких священники стали на Західній Україні провідниками національного руху?

       2.Діяльність гуртків греко-католицьких священників.

• Повідомлення учня
• Питання доповідачу, його відповіді     
• Запитання учителя: Чи могла бути, на вашу думку, політична складова у діяльності гуртків греко-католицьких священників у той час?

3.«Руська трійця».

• Повідомлення учня
• Питання доповідачу, його відповіді     
• Запитання учителя: Як, на вашу думку, в умовах полонізації, західні українці зберігали своє національне світосприйняття?

4. Альманах «Русалка Дністровая».

• Повідомлення учня
• Питання доповідачу, його відповіді       
• Запитання учителя: Яку загрозу для майбутнього імперії могла містити у собі збірка поезій та пісень?

V.Закріплення вивченого на уроці. Обговорення проблемного питання методом «Мікрофон». Схожі та особливі ознаки національного

відродження, які виділили учні у процесі  дискусії, записуємо у порівняльну таблицю у зошиті.

 VІ. Домашнє завдання. Опрацювати параграф 7 підручника, підготувати доповіді «Що ми можемо знати про масонів» та

«Декабристи проти Російської імперії».

Література, використана під час розробки уроків:

1. Грушевський М. С. Ілюстрована історія України /М. С. Грушевський. - К.: Нау­кова думка, 1992. -  649 с.
2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 189 с.
3. Єрмоленко А.О. Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас / А.О. Єрмоленко, О. П. Мокрогуз. – Х.: Основа, 2009. – 254 с.

4.     Субтельний О. Україна: історія /О. Субтельний.- К: Либідь, 1991. – 512 с.

5. Турченко Ф.Г. Історія України: підручник для 9 класів загальноосвітніх шкіл / Ф.Г. Турченко, В.М. Мороко. – К.: Генеза, 2009. – 352 с.